Багато з людей з’ясовуючи недалеку минулість через призму сьогодення, кажуть що це найгірші  часи з історії всього світу. Не можемо казати що є найгірші. Правда, що для одних людей світу є найгіршими; для братів з України, в дійсності є найгіршими. Для нас, українців з Румунії, та взагалі всього людства землі, вони є найлукавішими.

        Весь старозавітній Закон, Господь наш Іісус Христос помістив в двох заповідях. «Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю і всією своєю думкою. Це найбільша й найперша заповідь. А друга однакова з нею: люби ближнього як самого себе. На цих двох заповідях увесь Закон і пророки стоять» (Мт. 22,37-40).

         Основа любови до Господа – це молитва.  «Молитва є виразом міри нашої любови до Господа», сказав блаж. Августин. Св. Євагрій монах казав, що: «Молитва є піднесення розума і волі нашої до Бога». Св. Іван Ліствичник висловлюється подібно св. Євагрію і каже: «Молитва з огляду на свою  природу – це приставлення та єднання людини з Богом, а з огляду на свою дію вона піддержує світ і поєднює  його з Богом».  Невидимий воріг людсього роду помножив своєю хитрістю боротьбу щоб перервати з’язок людини з Богом. І як це робить?

• Змагається зробити розум людський рабом техники, рабом телебачення та інтернету.

 Ніколи в своїй історії, людина не була таким рабом матерії, як зараз стала рабом телебачення та інтернету. Правословна Церква не є протів телебачення та інтернету, але научає нас мати розсудливість відносно нашого перебування при телебаченню та інтернету.  Щирі та вірні науковці наших часів  закликають людство хоронитись перебільшення. Чому це? – Тому що сидячи забагато при телебаченню та інтернету будемо шкодити своєму здоров’ю, псігичному та тілесному. Так сильно пов’язаний розум людський до інтернету що не має сили, не має часу стати пару хвилин на молитву. Св. Ап. Павло закликає нас  молитись безперестанку (1 Сол. 5,17). На основі його слова, Православна Церква  научає нас молитись постійно «молитвою умною, молитвою Іісусовою». («Господи Іісусе Христе, Сину Божий помилуй нас»).

              Світлої пам’яті, великий владика України Феодосій Полтавський, мав цікаве слово і говорив: «Проблема часу є що люди часу не мають». Не мають часу, тому що телебачення та інтернет поїдає їм час.

              Один румунський науковець, Вірджіл Георге, називає телебачення та інтернет  «кронофагом» ( той що поїдає час).

                Старозавітній пророк Ездра, в третій своїй книзі має цікаве слово відносно останніх часів світу і пише: «Останніми днями люди будуть обтяжувані многими даньми і скриється  путь правди». Так багато обов’язків має людина наших часів, що стає самолюбною. Покриваючись цими обов’язками не простягає руку милосердя до свого ближнього, до того який в дійсності потребує братньої любови. І це все робить наш воріг щоб не сповнилось в нас слово Спасителя: «Люби свого ближнього як самого себе».  І більше цього, наш воріг змагається вибрати з нашої душі і останні сліди любови і поставити вмісто неї сильну ненависть до ближнього. Для цього він знаходить різні причини яким щоб людство довіряло.

            Світлої  пам’яті, великий румунський  богослов  Дмитрій Станілоє писав, що : «Кінець світу настане коли не буде дороги від сусіда до сусіда».  

         Бажаю закінчити мою смиренну науку з чудовим віршом якого  автор ігумен Віссаріон Остапенко. Вірш називається  «Новітній ідол».

Перед образом лампадка           До опівночі від ранку                                                                  

Не горить у кутку святім,              Хвиля хвилю доганя,

Поселивсь служитель пекла-       Розум, серце, слух і очі

Атеїст на місці тім                            Затуманив сатана

Несподівано ввірвався,                  Часто діти з переляку

Підібравши час-момент,        У сні зриваються вночі

Телевізором назвався,                     Бо одержав вихователь

Показавши документ                       Від свідомості ключі

Молодь  так вже розпустилась                  Неспокійно в кожнім домі                                       Честь доходить до руїн,                             Брат – не брат і друг не друг,

 В дормоїдів обернулась                           Беззаконня , мов в Cодомі,

 В паразитів для країн                                 Сполонило все навкруг

  У кутку родинний образ                            Не жевріє вже лампадка

  Це для дому була честь                             Бо часи уже не ті,

   Та тепер його рогатий                                Сіє плевела отруйні

   Телевізор випхнув геть                      Цей лихий Едемський змій

                                                                          Прот. Микола  Лаурук