І. Старий Заповіт

              Блаженний Августин писав, що: «Старий Заповіт у Новому Заповіті відкривається, а Новий Заповіт у Старому заховується». Про всі великі спасительні  новозавітні дії було звіщено таїнственно в Старому Заповіті. Говорячи про Себе, Спаситель сказав що все має статись, з Ним, як було сповіщено пророками (Лк. 24,25). Матір Господня є названа в богослужіннях Православної Церкви: «драбиною небесною», «неопалимою купиною», «брамою лицем до сходу», «царицею в золоті офірськім прибраною», «ківотом одушевленим».

               Всі ці імена не є «вигадкою свяшенників», вони мають солідну біблійну підставу.

                            Драбина небесна

                1.-«Тоді вийшов Яків із Версавії і пішов у Харан. Дійшов він на місце й заночував там, бо зайшло сонце. Він узяв камінь з-поміж каміння, яке було на місці, поклав собі під голову та й ліг спати на цьому місці. І сниться йому, що ось драбина спирається об землю, а вершком сягає неба, і оце ангели ступають по ній вгору й сходять вниз. А над нею стояв Господь…» (Бут. 28, 10-13).

               Пояснюючи це біблійне місце, св. Юстин Попович пише слідуюче: «Бог явився в тілі (1Тим. 3,16), Господь і Бог Іісус Христос взяв тіло від Діви Марії, а це означає що Вона народила Бога втіленого… Матір Господня народжуючи Бога втіленого, з’єднала Бога з людиною, небо з землею, діло шо було звіщено  в Старому Заповіті, а саме св. патріарх Яків через символичний сон з драбиною, що спиралась об землю, а вершком торкалась неба і якою ангели  сходили і виходили, а над нею стояв Господь Бог. Зато, це символичне видіння є паремією Благовіщення». В нас, народ каже на паремію «чтеніє» (це уривок біблійний прив’язаний до свята якого здійснюємо). Отже, Матір Господня є тією драбиною. І світлої пам’яті митрополит Вартоломей Ананія, пояснюючи Св. Письмо пише, шо: «Драбина є символом  Матері Господньої».

                                Неопалима купина

                 2. «Мойсей же пас вівці в Їтра, тестя свого… і пішов до Божої гори, до Хориву. І з’явився йому ангел Господній у вогняному полумені посеред куща. Глянув він аж ось вогнем палає кущ, а не згоряє» (Вих.3,1-2). 

Св.Григорій Ниський  каже: «Кущ звіщає Втілення Господнє з Діви Марії. Це научає нас пізнавати і тайну Св. Діви Марії, з якої сіяло – через народження Христа як людини – божественне світло, яке хоронило непошкодженим (цілим) горючий кущ, непошкоджилась, отже, красота дівства (Діви Марії) через народження Спасителя».

                              Брама лицем до сходу

                 3. «Тоді привів мене – каже пророк – назад до зовнішньої брами святині, що звернена на схід; вона була зачинена. Господь сказав до мене: брама ця буде зачинена, не буде відчинятися, ніхто не ввійде нею, бо Господь Бог Ізраїля, увійшов нею; вона буде зачинена». (Єзек. 44,1-2).

              Блаженний Єроним пояснюючи ці слова пише: «Христос є цнотливий, а Матір Його є дівою навіки, тому що Іісус увійшов (при Втілені) через браму закриту, так само сталось і при Його похороні, гріб Його був новий, ні перед Нього ні після Нього ніхто не був там положений, «сад замкнений, криниця під печаттю» (П.Пісень 4,12).  Ця брама до сходу (якою увійшов Господь), про яку говорить Єзекиїл (44,1-3) є назавжди закритою і блискучою. Вона є та яка заховує в собі  і виберає з себе Святая Святих, брама через яку Сонце правди (Мал.3,20) входить і виходить… Можуть мені відповісти – ті які сумніваються – як увійшов Іісус через закриті двері, коли показав Свої руки (після Воскресіння) для дотикання… і я їм буду відповідати  про тайну Святої Марії як вона є матірю і Дівою: дівою після народження і матірю перед заручення (одруження)». Які прекрасні науки !

                    Цариця в золоті офірськім прибрана

             4. «Царські дочки – тобі назустріч, правуч тебе стоїть цариця в золоті     офірськім. Слухай дочко, глянь, прихили твоє вухо і забудь народ твій і дім батька твого. І цар жадатиме краси твоєї…» (Пс. 45, 10-12).

             За наукою св. отців цей псалом  говорить про Церкву Христову, але говорить і про велику тайну Матері Господньої. Один з найглибоких богословів, св. Максим Сповідник, який написав – дуже документально – Життя Матері Господньої  має слідуюче тлумачення відносно вищезгаданих  слів: «Тоді коли Та яка мала кормити Христа Бога, Який мав народитись з неї, сповнила три роки, блаженні родичі її привели її до храму Божого. Вони бажали сповнити свою обіцянку в присвятити її Богу. Привели її у славі та   в честі. Багато дівиць йшли перед нею як це звіщав цар і пророк, прабатько чистої Дівиці, < Приведені будуть діви вслід за нею>. Говорячи про це пророк мав на увазі приведення її до храму».

         Св. Григорій Палама і він має гарне слово про ці псалмопівцеві  пророкування. «Слухай дочко, глянь і нахили вухо твоє – пише він – і забуть народ твій і дім батька твого» були «…сказані архиєреєм Захарією тоді коли Діва Марія була приведена до храму з Єрусалима, сповняючи три роки».

                              Одушевлений кивот

          5. «Воскресни , Господи, до Твого відпочинку, Ти і кивот святині Твоєї» (Пс.131,8)

        Які дуже глибокі пророкування про Матір Господню. Її називає псалмист  кивотом. Старозавітній кивот був у великій честі. Він містив у собі: таблиці з 10 ма заповідями, палицю Аронову і посудину з манною.

          Матір Господня приняла в своє лоно невмістимого Бога і заце вона є справжнім дорогоцінним кивотом.   Св. Григорій Палама каже: «Кивотом святині називає Святу Плоть Христову та Пречистої Його Матері, тому що як  воскрес Христос, так і Його Пресвята Матір повстала з гробу через три дні за подобою Сина, і не тільки повстала але й вознеслася на небо, і нині царює разом із Сином Своїм і Богом маючи нетлінну плоть».

           Бажав спогадати пару слів зі Старого Заповіту, щоб могли зрозуміти сильніше  велику честь до якої готував Господь Пресвяту Діву Марію.

ІІ. НОВИЙ  ЗАПОВІТ

          1.Благовіщення

      Хоча Св. Апостолу і Євангелистові Іванові була вручена на Голгофі, в опіку, Матір Господня (Ін. 19,26-27) все-таки він спогадує про неї тільки один раз, коли описує чудо з Кани Галилейської (Ін.2,1-11). Єдиний з Святих Євангелистів, який говорить більше про неї, то є Св. Ап. і Євангелист Лука. Він описує повністю Благовіщення і те що сталось після цього. Архангел Гавриїл вітає Діву Марію і звіщає їй благу вість.

           Ввійшовши до Діви Марії, зарученої з Йосипом, говорить Їй: «Радій благодатная, Господь з Тобою! Ти благословенна між жінками!» (Лк. 1,28).   Св. Максим Сповідник,  цей величезний богослов спогадує в книзі про «Життя Діви Марії» що це сталось «… першої днини тиждня (днина в яку воскрес з гробу Цар і Син ЇЇ) і першої години». Пресвята Діва Марія перелякалась почувши це вітання. Оріген пише, що: «Ангел привітав Марію новим вітанням, якого не знайдено в іншому місці в Св. Письмі. Це вітання було зарезервовано лишень Марії». Прекрасне пояснення!  Архангел Гавриїл каже Їй «Радуйся», тому що «Ця радість зламала прокляття Єви – каже Ефтимій Зігабен – тому що Єві був даний смуток, а Діві Марії – радість. Каже радуйся, тому що ти була вибрана , з всіх дів, стати Матір’ю Божою».

           До переляканої Діви Марії, благовістник каже: «Не бійся Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла! І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому Ім’я Іісус. Він же буде Великий, і Сином  Всевишнього званий» (Лк. 1.30-32). Чому сказав Їй благовісник «Господь з Тобою»? Тому, що «Він приходить до Тебе – каже Петро Христолог – не тільки відвідати Тебе, Він сходить до Тебе в новій тайні, в тайні Свого рожденства як чоловік».  Благовістник називає Її «благодатною» завдяки «багатства красот і благодаті, які вона здобула», каже Св. Максим Свовідник.

Царгородський патріарх Фотій каже, що вона названа «благодатною», тому що: «… зробилась достойною Створителя і прикрасила свою душу красотою чистоти». Після необхідного уточнення відносно народження Спасителя без насіння чоловічого, Матір Господня відповідає Архангелові: «Я раба Господня, нехай буде мені за словом твоїм!» (Лк. 1,38). В цій відповіді видно  смиреннісь і послушність Матері Господньої.

                 Тільки після цієї згоди, «Дух Святий зійшов над Дівою Марією, очистивши Її від гріха (перворідного гріха) даючи Їй силу прийняти божественне Слово і силу народити Його», пише Св.  І. Дамаскин.

                2. Матір Господня у Єлисавети

Ось, як описує це відвіданняя Св. Євангелист Лука. «І ввійшла вона в дім Захарії, та й привітала Єлисавету. Коли ж Єлисавета почула Маріїн привіт, заграло диття в утробі її. І Єлисавета наповнилась Духом Святом, і скрикнула голосом гучним, ті й проказала: Благословенна  Ти між жінками, і благословен Плід утроби Твоєї! І звідки мені це, що до мене прийшла мати мого Господа. Бо як тільки в вухах моїх голос твого привіту до мене дійшов – від радощів заграло диття в утробі моїй!» (Лк. 1,40-44).

         Научаємось з цього Маріїного відвідання, що: Матір Господня є Носительницею Святого Духа, що Дух Святий відкриває нам тайни Божі, та що Дух Святий научає нас називати Діву Марію «Матір’ю Господнею». Чи хочуть Її так назвати, ті які відійшли від Христа Розп’ятого?

Перша яка називає Діву Марію «Матір’ю Господнею», то була Єлисавета, яка Духом Святим була научена так назвати Її. Але не тільки Єлисавета пророкує про Діву Марію, та про Спасителя, але навіть диття з утроби її робить це діло. Ефтимій Зігабен пише: «…диття від безплідної проповідує про Диття від Діви, а безплідна проповідує про Діву, тому що наповнилась Духом Святим і пророкує та величає Діву і Плід утроби Її». Св. Єфрем Сирін пише,що: «Іван ще перед народження пророкує про Христа  невимовною радістю».

              3. Подячна молитва Матері Господньої

        Після діалогу з Єлисаветою, Матір Господня принесла  подячну молитву Господу Богу, в Тройці славимому, де пророкує що народи будуть Її ублажати (Лк. 1,46-56).

         Св. Максим Сповідник має прекрасне тлумачення на цю молитву.  «Та, яка дістала благодать, подякувала Богу і славила святе Ім’я Його, роблячись смиренною рабинею і сказала пророцтво: < Ось, бо від нині будуть мене ублажати всі роди> (Лк. 1,48). Воїнства ангелські назвали Її  блаженною, а ті що не називають Її блаженною і не величають Її вони не зараховуються до народу, бо вони є синами загибелі».

              4. Матір Господня при народженню Спасителя

           Народжуючи Свого Сина і Спасителя нашого, чуючи все що Їй говорилось пастухами, «Марія оці всі слова зберігала, розважуючи в серці своїм» (Лк. 2,19). Як описує ці слова Св. Максим Сповідник?

«Не тільки слова пастухів, але все що бачила та чула з самого початку в храмі і після виходу з храму, вістку від ангела, зачаття без насіння чоловічого, безболісне народження, та дівство після народження і стала матір’ю, зберігаючи своє дівство».  Спогадав пару з головних наук Св. Письма щоб ми переконались та зміцнились у правдивій та спасительній нашій Православній вірі.

                                                             Прот. Микола Лаурук