З давніх давен Празник Різдва Христового був празником великої радості, тому що він є «…матір’ю всіх празників», каже Св. Іван Золотоустий. Але для того щоб він був Богоугодним, ми повинні провести його на основі ангельського вифлеємського славослів’я.

           Котре то було ангельське славослів’я ?         

Скоро як звістив ангел Господній пастухам, що народився Спаситель  світу, Христос Господь, з’явилось велике число небесного воїнства, яке почало славити Бога виголошуючи: «Слава во вишніх Богу, на землі мир, між людьми  благовоління» (Лк. 2,14). Наше святкування Різдва Христового повинно бути на славу Божу, а ми християни повинні бути миротворцями, та мати один до другого благовоління. Пояснюючи це славослів’я, Св. Іван Золотоустий каже: «Ангели приносять подяку Богові за доброти дані нам… Чи може щось рівянятися з цим празником, Бог на землі, людина на небі, ангели служать людям, люди спілкують з ангелами… Бог  дав людям те що мав Він найдорогоцінніше- Єдинородного Сина Свого».   Св. Григорій Ниський каже: «Небесне воїнство дало славу Всевишньому Богові за Його благовоління, за Мир народжений на землі».

              На Різдво Христове ми й укланяємось один другому: «Христос раждається» і відповідаємо: «Славім Його». Наші предки, які не мали таких умов життя  яких маємо ми, але слово «слава»  прив’язували  тільки до Бога, в Тройці славимого. Друкувались церківні книги-великими коштами – але не величали самих себе і наприкінці книг було написано: «Кінець і Богу слава». Наші браття українці по всьому світові вклоняються «Слава Іісусу Христу» і відповідається: «Слава Йому навіки». Дуже великою помилкою є прив’язувати слово «слава» до якоїсь людини, до якоїсь області, або країни. Ціле наше земне життя повинно бути на славу Божу. Для того щоб ми зрозуміли глибоко тайну слави Божої, бажаю спогадати пару стихів від псалмопівця, відносно цього.

             Говорячи про Вознесіння  Господнє, псалмист каже: «Піднімайте, врата, верхи ваші, піднімайтеся, врата вічні і ввійде Цар слави! Хто є Цар слави (питаються ангели з вищих чинів), Господь кріпкий і сильний, могутній у бою» (відповідають нижні чини) – Пс. 23,7-8. «Вознесись над небесами, Боже і по всій землі слава Твоя» (Пс.56,12). Закликає нас псалмист: «Віддавайте Господу славу Імені Його!» (Пс. 28,2). Чому повинна людина дати славу Богові? –  тому що і «Небеса повідають славу Божу» (Пс. 18,1).

            Потрібно би нам поглянути глибше в сторінки Св. Письма, та зрозуміти добре тайну слави Божої. «Не нам, Господи, не нам, а Імені Твоєму дай славу» (Пс. 113,9). Це є найсолідний біблійний доказ, що не людям належить  давати славу, але Всесильному Господу Богу, в Тройці славимому.  

Святкуючи Різдво Христове, зодягнімся в велику смиренність і не гордімось нашими хатами, нашим багатством, але прощаючи один другому стараймось посповідатись і попричащатись, бо це є найвище багатство.

                                                                          Прот. Микола Лаурук