Правда, що не всі наші слова є лікарством. Лишень добрі слова носять цей дар, а добрі слова є виразом доброї людини, доброго серця. Тим, що показували себе добрими перед людьми, книжникам і фарисеям, Господь сказав: «Роде змійний! Як ви можете мовити добре, бувши злі? Бо чим серце наповнене, те говорять уста. Добра людина з доброго скарбу добре виносить, а лукава людина зо скарбу лихого виносить лихе» (Мт. 12,34-35).

Християнство є прищеплене на Господі, Який називає Себе «Виноградиною». «Я-Виноградина,ви-галуззя! Хто в Мені перебуває, а Я в ньому, той рясно зароджує, бо без Мене нічого чинити не можете ви» (Ін. 15,5). Людина є словесним творінням. Цей дар був даний людині Творцем щоб прославляла Його і спілкувалась з ближнім своїм. Св. Афанфсій Великий каже що ми зроблені, головно, за образом Бога – Слова, Іісуса Христа. Цим нашим даром словесності, ми треба щоб були дуже близькі до Бога -Слова. Подібно тому як слово Боже оживляє нас (Пс. 118,50) і наше слово треба щоб було для життя, тим з ким спілкуємось.

В цьому страшному сьогоденні сіється дуже успішно зерно лихе і приймаємо його, даючи йому, навіть, почесне місце в розумі нашому і в серці нашому. Ніколи не знало людство такого сильного забруднення дару словесності як зараз настало. Без жодної відповідальності кидаємо лихі слова один на одного. Дуже трудно є зустрінути людину яка говорить добре. «Утішайте, утішайте народа Мого, говорить наш Бог!» (Іс. 40,1). Св. Ап. Павло і він закликає нас: «Утішайте один одного, і збудовуйте один одного…» (1 Сол. 5,11). Просто, забуваємо, або не хочемо собі пригадати те що сказав нам Господь, що: «…за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня!» (Мт. 12,36). Правда, якщо не покаються від всього лихослів’я. В Посланню до Ефесян, Св. Ап. Павло пише: «Нехай жодне слово лихе не виходить з уст ваших, але тільки таке, що добре на потрібне збудування, щоб воно подало благодать тим, хто чує і не засмучуйте Духа Святого Божого, Яким ви запечатані на день викупу» (4, 29-30). Пояснюючи ці слова, Св. Теодор Студитський каже: «Слово лихе означає: непристойна говірка, образливість, підлесливість, обмовлення, брехня і інше подібне до цього…». А через слова «…щоб воно подало благодать», він розуміє «радість серця». І премудрий Соломон пише, що: «…добре слово веселить серце» (Приповісті 12, 25). В посланню до Колосян, Св. Ап. Павло пише: «Слово ваше нехай буде завжди ласкаве, приправлене сіллю…» (4,6). Блаженніший Патріарх Даниїл каже, що слово людини може: «Будувати, або може руйнувати».

Отець Арсеній Бока має дуже цікаву науку про «слова заборонені». Слово «дурний» є слово заборонено (Мт. 5,22). Чому? – «Тому що це слово почувши хтось може спотворити фізіономію розума його». Далі він каже, що: «слова є живими істотами, які роблять те що їм заказано, вони є життя від життя і той хто їх зробив супроводять його аж до дня судного неначе діти його». Нашим словом ми можемо вбити духовно нашого брата, каже світлої пам’яті наш український Митрополит Канадський Михаїл. «До гріха вбивства належать всі діла й слова наші, які суперечать християнській любові до ближніх: заздрість, наклепи, ненависть і подібне. <Бо всякий, хто ненавидить брата свого, той чоловіковбивець> ( 1 Ін. 3.15)».

Хоронімось всякого забруднення, та просім Божої ласки, щоб наші слова були : «Приємні слова – були для ближнього нашого – стільник меду, і солодощі для душі й лік для тіла» ( Приповісті 16,24).

Прот. Микола Лаурук