Цим роком, для українців православних маємо збіжність неділі Хрестопоклонної з великим святом – Благовіщення Пресвятої Діви Марії. Ця збіжність є повна глибокого глузду і спонукує нас подумати над тісним зв’язком, по-перше, між Господом нашим Іісусом Христом і Матір’ю Його, а по-друге, між Ним і Св. Хрестом.

          Св. Ап. і Єв. Іван пише в своєму Першому Соборному Посланню слідуючі слова: «Діточки мої,- це пишу я до вас, щоб ви не грішили! А коли хто згрішить, то  маємо Заступника перед Отцем,- Іісуса Христа Праведного» (1 Ін. 2,1). Св. Письмо дає нам два знаки, за якими пізнаємо Іісуса Христа Праведного: Матір Іісусову і Св. Хрест. Через Матір Свою, Господь зійшов до нас, а через Хрест вознісся на небо.

         Ще старозавітний пророк Ісая говорив, що Матір Господня є знаком Праведного Спасителя. «Тому Господь Сам дасть вам знака: Ось Діва в утробі зачне і Сина породить, і назвеш Ім’я Йому Еммануїл» (Іс.7,14). Еммануїл означає «з нами Бог».

         Одного разу, слухаючи науку Спасителя в Назареті, запеклі Його вороги дивуючись, почали питатись: «Звідки в Нього ця мудрість, та сили чудодійні? Чи-ж Він не є син теслі? Чи-ж Матір Його не Марією зветься?» (Мт. 13,54-55).

         Відходячи від Пресвятої Діви Марії архангел Гавриїл, Вона сказала: «Я ж Господня раба: нехай буде мені  згідно з словом твоїм» (Лк. 1,38). Вона, як раба Господня, стає знаком приналежності нашої до Іісуса Христа Праведного. Про це звіщав пророк і цар Давид, словами: «О Господи, я раб Твій і син Твоєї рабині» (Пс. 115,16).

          Шукаючи погребеного Спасителя, при запечатанім гробі, жінки мироносиці зустрічають там ангела, який говорить до них: «Не жахайтеся, ви шукаєте Розп’ятого Іісуса Назарянина, Він воскрес,- нема Його тут» (Мк. 16,6). Цікаві слова! Не казав, Іісуса Воскреслого, але Іісуса Розп’ятого. Пишучи своє Послання до Коринтян, Св. Ап. Павло висловлюєся – навіть два рази – подібно до ангела, кажучи: «Ми проповідуємо Христа розп’ятого» (1 Кор. 1,23). В другий раз, каже: «…бо я надумався нічого між вами не знати, крім Іісуса Христа і Того розп’ятого» (1 Кор. 2,1).

          Пояснюючи слова ангела і слова Св. Ап. Павла, Св. Іван Дамаскин пише (в книзі Догматика): «Ми  не  шануємо матерію (хреста), але знак, як символ Христа, бо казав ученикам Своїм: <Тоді появиться знак Сина людського на небі>. Через ці слова мав на увазі хрест. Зато і ангел воскресіння казав жінкам: <Шукаєте Іісуса Назарянина  розп’ятого> (Мк.16,6), а Апостол: <Ми проповідуємо Христа розп’ятого> (1 Кор. 1,23), Христів та  Іісусів є багато, але тільки один був розп’ятий».

          Отже, той хто каже що вірує в Христа, але не шанує Матір Його і не  шанує Св. Хрест, той – на превеликий жаль – не належить до Іісуса Правдивого.

        Матір Господня і Св. Хрест  є знаками Істинного Спасителя, але в тім самім разі є і знаками істинних християнів. Ми, українці православні не організували перед Благовіщення – з нашими вірниками – хрестні ходи (марш за життя – marșul pentru viață), тому що зменшилось сильно число народжених дітей, бо думаємо що один самий вихід з вірниками по вулицях наших міст не вистачає пробудити свідомість віруючих. Нам треба помножити молитви, помножити піст, милостиню, та змінити ставлення наше  до Св. Тайни Сповіді.

В місті Сігеті був піднятий пам’ятник в спогад абортованих дітей, який знаходиться на подвір’ї лікарні, та він є унікальним пам’ятником Європи.

На цьому пам’ятнику зроблена дивна різьба: Хрест над яким око Боже, навкруг 70  голів дітей з відкритими ротами, що означає німий крік діточок абортованих, а в низу одна матір з дитиною на руках. Якщо ті матері  були піднімали очі вгору, могли народити дитину .

Хай Матір Господня допоможе нам всім покаятись щиро від гріхів  і допоможе всім матерям носити зі страхом Божим свій хрест.

                                                                                Прот. Микола Лаурук