Наша Православна Церква  закликає нас присупати до святих храмів «…з вірою, побожністю, та страхом  Божим…». Але з цими самими почуттями треба нам відноситись і до наших свят, які є «…небом на землі», головно свято Різдва Христового. Народження Спасителя світу Іісуса Христа, як Чоловік є великою тайною. Св. Ап. Павло каже, що «…безперечно – велика тайна правдивої віри (що)  Бог явився в тілі… був проповідуваний у народах і прийнятий вірою в світі» (1 Тим. 3,16).

       В книзі «Премудрість Соломона» читаємо такі слова: «…коли все оточувала тиха безмовність і ніч у своєму плині досягла середини, зійшло з небес від царственних престолів на середину погибельної землі всемогутнє слово Твоє Господи…» (18,14-16). Прихід на світ Спасителя стався однієї ночі. Цей нічний прихід Спасителя прославляє наша Православна Церква  Вечірним гімном «Світе тихий», складений мч. Антиногеном.  «…Іісусе Христе, прийшовши на захід  сонця… Достойний Ти повсякчасно оспіваним бути голосами преподобними, Сине Божий, що життя даєш, тому світ Тебе славить». Господь прийшов на світ вночі, бо знайшов світ під владою темряви. «Всі во тьмі ходили, в тяженстві  скорбили..», каже наша одна стародавня колядка. Він став правдивим «Світлом людей» (Ін. 1,4).

          Тайна яка сталась тієї вифлеємської ночі не може бути замкненою. Псалмист і пророк Давид говорить про велику тайну Божої ікономії. «День дневі передає слово і ніч ночі  об’являє вістку» (Пс. 18,2). Та сама благодать вифлеємської ночі передається нам, з тією самою повністю, кожного разу коли святкуємо Різдво Христове.

           Свято Різдва Христового  стає Богоугодним лишень тоді коли святкуємо за прикладом перших поклонників  вифлеємської ночі, а саме: ангелів, пастухів і тих трьох царів. Перша колядка була сказана ангелами. «Слава во вишніх Богу і на землі мир, у людях добра воля  (Лк. 2,14)». Отже, Різдво Христове  має потрійне світло, троякі дари: славу Богові, мир землі і в людей добра воля. Це ангелське славослів'я стало нашим Утреннім великим Славослів’ям. Той самий мученик Антіноген мав Божий дар поширити це славослів’я і стало на завжди нашим «Великим славослів’ям».

          Ми повинні так провести свято Різдва Христового щоб було на славу Божу, а не на нашу гордість. «Не нам Господи , але Тобі хай буде слава», каже псалмист.

Не  різноманітну їжу треба нам слідити. Не находжу нігде у святих отців, що на  Святвечір треба мати неодмінно 12 страв. Є такі люди що не можуть мати ні дві страви. Те що є великою помилкою серед багатьох вірників –  вживати рибу на Святвечір. Риба почала вживатись – як і всі м’ясні їжі- тільки після потопу, а ми вживаємо на Святвечір тільки те що родить земля, тому що така їжа була в раю поки там знаходились наші прародичі.

      Ми повинні бути миротворцями і людьми доброї волі. Ми повинні мати мир душевний, мир у наших сім’ях і мир з ближніми нашими.

       Не маючи цих почуттів, свято Різдва є нам тільки на осудження.

       В Румунії був один великий художник Октав Банчіли, який зробив ікону Спасителеві в честь 2000 років від Його Різдва. Там він намалював Спасителя який покрив Своє обличчя, якби-то не хотів дивитись на світ.

       Вифлеємські пастухи удостоїлись чути ангельську пісню і удостоїлись бути першими поклонниками Новорожденного Месії завдяки їхній невинності та смиренності.

       Месія народився у великій смиренності і робить з неї «ознакою християнства», каже Св. Іван Золотоустий. Ворог людини приніс у світ гордість і відчужив нас від Бога (Зах. 6,1-4). Гордість принесла темряву і смерть, а смиренність принесла світло і життя. Дивуємось коли виконуємо і стародавніх колядок та знаходимо такі глибокі догматичні слова в них (як Бог предвічний, Час радості, Небо і земля і.т.д.), але не знаємо хто були їхніми авторами. Автори цих колядок бажали залишитись, на завжди  анонімними.

       Не можемо принести Спасителеві дари які принесли йому ті три царі, але ні не потрібні Йому такі дари. «Іісусе милий, ми не багаті, золота, дарів не можемо Ти дати, но дар цінніший несем від світа, це віра серця, це любов щира».

      Яка тут глибока наука! Віра серця і любов щира це найцінніші дари як золото.

  Цих дарів хай Господь дарує всім вірникам нашим православним і всім вірникам світа.                                                                      Прот. Микола Лаурук