1. Коли сорокденний Богомладенець Іісус Христос був принесений до храму Матір’ю Його, та обручником Йосифом, тоді праведний Симеон сказав про Нього: «Ось призначений Цей багатьом на падіння і уставання в Ізраїлі і на знак сперечання» (Лк. 2,34).

            Можемо добавити, що Іісус Христос і на сьогоднійшний час є багатьом  «на падіння і уставання і на знак сперечання» серед слабовірного християнства.

            Все-таки, ця дія почалась ще серед вибраного Ізраїлського народа, який не міг розуміти тайну Христову, що Він є «істинний Бог, та істинний чоловік».

            Маємо, в Святім Євангелії, дуже цікавий випадок. Одного разу, Господь запитав фарисеїв: «Що ви думаєте про Христа? Чий Він Син? Вони Йому кажуть: Давидів. А Він до них промовив: як же то силою Духа, Давид називає Його Господом, коли каже: Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжжям ногам Твоїм. Тож, коли Давид зве Його Господом, – як же Він йому син? І ніхто не спромігся відповідати Йому ані слова» (Мт. 22, 41-44). Як мудро відповів Спаситель фарисеям про Свою Богочоловіччю Природу!

            2. Господь Іісус Христос, як чоловік є менший Небесного Отця, але як Бог є рівний Отцеві. Це не могли розуміти Христові вороги. «Я і Отець – ми одно!» (Ін. 10,30). На цих словах основується рішення святих отців Першого Вселенського Собору (325), що Господь Іісус Христос є «Світло від Світла, Бог істинний від Бога істинного».

            3. Ворог людського роду затьмарив розум багатьох, які не знають, або не хочуть знати всі ясні біблійні докази про божество Іісуса Христа.

            Пророкуючи про народження Месії, пророк Ісая каже: «Бо Дитя народилося нам, даний нам Син… і кладуть Ім’я Йому: Дивний порадник, Бог Істинний» (Іс. 9,5).

            4. Святий Апостол і Євангелист Іван починає своє Євангеліє, називаючи Христа Богом: «Споконвіку було Слово, а Слово було в Бога, і Бог було Слово» (Ін. 1,1). Ці слова чуємо кожного разу на Святу Пасху, на перший день.

            5. Св. Апостол Тома, бачачи Спасителя, в тиждень після Воскресіння, сказав: «Господь мій і Бог мій» (Ін. 20,28).

            «Ми знаємо що Син Божий прийшов і розум нам дав, щоб пізнати Правдивого і щоб бути в Правдивому Сині Його, Іісусі Христі. Він Бог Праведний і вічне життя» (1 Ін. 5,20).

            Дуже головна річ є вірувати правдиво. Хай Господь Іісус Христос просвітить розум всіх тих, які ще блудять у вірі.

            Св. Ап. Павло каже єпископові Тимофієві, що хто бореться неправдиво, вінка не одержує.

            Бажаю докінчити з одним глибоким доказом божества Христового: «Безсумнівно велика є таємниця християнства: Бог в тілі з’явився, засвідчений у дусі, проповідуваний поганам, увіруваний у світі, вознісся у славі» (1 Тим. 3,16).

Прот. Микола Лаурук