Знаю що не всім буде сподобатись наступна стаття. Старше покоління нашого українського народу призвичаїлось, не так з текстами, як з мелодіями  богослужіння. Наше богослужіння повинно здійснюватись на такій мові на якій ми говоримо в щоденному житті. Ми не говоримо на мертвій – кирилиці, але на українській мові. Щоправда, не говоримо правильно на українській мові, але на різних діалектах. Тут бажаю зробити одне уточнення, а саме, що ні браття румуни не говорять правильно на румунській мові, вони так само говорять на різних діалектах, але богослужіння провадиться на літературній румунській мові.

         Що є дуже болючим ділом, що  багато з слів старослов’янської мови означають одне, а на українській мові – ті самі слова – означають інше. Так, наприклад: „цілува”, „перст”, „поправ”, „упразднив”, „вонями”, на старословʼянській мові означають: „вклонятись”, „земля”, стоптав (подолав)”, „подолав”, „пахощі”. Спогадаймо собі, що пише  Св. Ап. Павло коринтянам: «Але, в церкві волію п’ять слів зрозумілих сказати, щоб інших навчити, аніж десять тисяч слів чужою мовою» (1 Кор. 14,19).

           Бажаю спогадати пару висловлень з якими зустрічаємось частіше.

І. На Воскресіння Христове

1) «…смертію смерть поправ…» не означає що смерть виправив, але «…смертю смерть подолав» (потоптав, на румунській мові  „cu moartea pe moarte călcând”).

2) «…єлици во Христа хреститися…» означає «…всі що в Христа хрестилися у Христа зодягнулися».

3) «Адама воздвих от тлі і упразднив смерть…» означає « Адама з тління підняв і смерть подолав».

4) «…Предварившія утро, яже о Марії…» означає «Світання попередивши, ті що були з Марією»

  5) «Безмірне Твоє благоутробіє адовими узами содержимії зряще…» означає «Безмірне Твоє милосердя бачивши, ті що кайданами пекельними звʼязані, до світла  поспішали веселими стопами. Христе…»

 6) «Богоотец убо Давид пред сінним ковчегом скакаши …» означає «Богоотець же Давид перед ковчегом, як прообразом, радіючи веселився, ми ж народ  Божий, святий, прообразів здійснення бачивши, веселімось у Бозі…».

7) «…сокрушил єси вереї вічнии…» означає «…розбив кайдани вічниї, що тримали звʼязаних…».

8) «…Прийдіте, вонями помажем тіло живоносноє…»  означає «…Прийдіть, пахощами помажемо тіло живоносне…». Сектанти насміхаються з нас кажучи „вонями помазуєте Христа ?”.

          II. Неділя Томина

«Любопитною десницею жизноподательния Твоя ребра Тома іспита, Христе Боже…» означає «Допитливою десницею до життєдайних Твоїх ребр Тома доторкнувся Христе Боже…».

          III. Неділя мироносиць

«Мироносицям женам при гробі представ ангел, вопіяше: мира метрвим суть прилична, Христос же істлінія явися чужд…» означає «Мироносицям жінкам при гробі з’явився ангел і промовив: мир мертвим подобає, Христос же тління не  зазнав…».

           IV. Неділя розслабленного

                    З тропаря: «…сотвори державу  мишцею Своєю Господь, поправ смертію смерть, первенец мертвих бисть, із чрева адова ізбави нас», означає «…виявив силу Своєю могутнісю Господь, перемігши смертю смерть, перший воскрес з мертвих…».

            V. Вознесіння Господнє

           З кондака: «Єже о нас ісполнив смотреніє і єже на землі соєдинив небнсним…» означає    «Сповнивши наше спасіння і з’єднавши земних з небесними..».

            VI. Неділя Св. Отців

           З тропаря: «Плінил єси ад не іскусился от него….» означає «Полонив Ти пекло, та не спокусився ним…».

               VII. Неділя Пʼятидесятниці

                   З кондака: «Єгда снишел єси язики слія, разділяше язики Вишній, єгда же огненния язики роздаяше, в соєдиненіє вся призвав…» означає  «Коли Ти, зійшовши, мови змішав, розділив Ти народи, Всевишній. Коли ж  вогненні язики роздавав, то покликав всіх до єдности, і однодушно славимо Всесвятого Духа».

             VIII.  Успіння Богородиці

З кондака:  «В молитвах неусипающую Богородицу і в предстателствах  неприложноє упованіє, гроб і умерщленіє не удержаста…» означає: «В молитвах невсипущу Богородицю і в заступництві незмінне уповання, гріб і смерть не втримали її…»

З ірмоса: «Побіждаются єстетсва устави в Тебі, Діво чистая: дівствуєт бо рождество і живот преобручаєт смерть, по рождестві Діва і по смерті жива….” Означає: «Перемагаются єства закони в Тобі, Діво чиста, дівує бо різдво і життя єднається з смертю, після різдва Діва і після смерті жива…»

    IX. Рожденство Богородиці

З кондака   : «…Неплоди раждаєт Богородицу і Питателницу  Жизні

нашея….» означає : «…Неплідна народжує Богородицю і Матір Життя нашого…»

   Х. Воздвиження Чесного Хреста

З кондака : «Вознесийся на крест волею, тезоіменитому Твоєму новому жительству щедроти Твоя даруй…» означає: «Вознісся на Хрест волею, Христе Боже, даруй щедроти Твої  новому людові Твоєму…».

    XI. Великомученика Дмитрія

З кондака: «Кровей твоїх струями, Димитріє, Церков Бог обагри…» ознаяає: « Струмками твоєї крови, Димитрію, Церкву Бог окропив…»

     ХІІ. Введення в храм Богородиці

З кондака: «Пречистий храм Спасов, многоцінний чертог і Діва священноє сокровище слави Божія…» означає: «Пречистий храм Спасів, дорогоцінний чертог і Діва священна Скарбниця Божої слави…»

    XIII. Неділя сиропусна

З молтитви Св. Єфрема Сірина:   «…дух праздності, унинія, любоначалія і празднословія не даждь ми», означає «…дух лінивства, безнадійності, владолюбія і пустослів’я  не дай мені …»

«Дух же ціломудрія, смиренномудрія, терпінія і любви…» означає: «Духа чистоти, смиренности, терпеливости і любови ….»

       ХІV. Неділя перша Вел. Посту

З кондака: «Неописанноє слово Отчеє із Тебе Богородице, описася воплощаєм, і оскверншійся образ в древнеє вообразив, божественною добротою сміси, но ісповідающе спасеніє ділом і словом сіє воображаєм», означає: «Неописанне Слово Отчеє від Тебе, Богородице, Тіло принявши, стало описаним, і вдавнині осквернений образ, відтворивши, з Божественною добротою сполучило. Тільки визнаючи спасіння, в ділах і словах ми це виявляємо».

    ХV. Неділя третя Вел. Посту

З кондака: «…пламенноє оружіє…»  означає «…вогняна зброя…»

          XVI. Нед 5–а Вел. Посту

З тропаря Марії Єгипетської: «….учила єси презирати убо плоть, прихрдит бо, преліжати же о душі, вещі безсмертній…» означає : «…ділом научила не про тіло дбати, бо воно тимчасове, а про душу, єство безсмертне…».

Про цю справу можна-б одну цілу книгу написати. Що скажемо про Канон покаянний Св. Андрея Критського, скільки слів розуміємо з нього? Я сам, який маю приблизно пів століття в служінню не розумію ні половина з слів цього тексту.

Не співаємо правильно ні Херувимську пісню і кінчаємо: «отложім печаль», а на старословʼянській мові  треба: «отложім попеченіє», бо «печаль» означає «недуга» (по румунськи  чуємо як кажуть: „toată grija cea lumească de la noi să o lepădăm”). Не є правильніше сказати: «відкиньмо всю турботу…».

Не розуміючи добре старословʼянську мову, старше покоління спотворює багато  слів. На Різдво Христове, замість: «Христос раждається  ….. срящіте» кажуть: «срящайте» (на укр мові: „зустрічайте”). І багато інших прикладів.

Повністю не перейдемо на українську мову скоро, але треба розуміти що співаємо і треба пояснювати нашому молодому поколінню.

                                                  Прот. Микола Лаурук