
Уся наука нашої Православної Церкви ґрунтується на Святому Письмі та Святих Отців, які через Духа Святого пояснили нам ті тексти з Біблії, що важко зрозуміти. Все, чого навчають нас Святі Апостоли і Святі Отці, є Божою істиною, відкритою людині для її освячення і спасіння. І так ми сьогодні маємо: Святу Літургію, Святі Тайни та різні інші служби Божі. Ми шануємо ікони та Чесний Хрест, Матінку Божу та Святі Мощі.
Мощі є нетлінні останки святих людей, яких тримають в спеціальних трунах у Храмі, та яких християни шанують, тому що в тому святому прославляється Бог. Не треба вважати, що шануючи мощі ми творимо собі ідола, тому що ми все Єдиного Бога прославляємо і Йому вклоняємось, через святого або святу, яких мощі Бог нам залишив для підтвердження нашої віри. Шанування нетлінних останків святих людей має підставу в Біблії:
1. «Одного разу якось ховали люди одного чоловіка, та як побачили ватагу, вкинули того чоловіка в гріб Єлисея й втикли. Той торкнувся об кості Єлися, ожив і знявсь на ноги.» (ІІ Царі 13,21) Чи старозавітний стишок вказує нам, яку силу мають кості святого Пророка? Воскрес чоловік із мертвих лише через те що торкнувся до земних останків Єлисия. Цей текст є доказом того, що Бог творить чудеса через святі мощі, і не можна інакше інтерпретувати цей випадок із Старого Завіту.
2. Після того як Йоанові Хрестителю відсікли голову «…прийшли його учні, взяли тіло, поховали його та пішли й сповістили Ісуса.» (Мт. 14,12) а «побожні люди поховали Стефана і зчинили великий плач на ньому» (Діяння 8.2) Ці Біблійні тексти свідчать нам про те, що люди захищали нетлінні останки святих ще під час Христа.
3. Святий Апостол Павел говорить про наше людське тіло, що воно є «Храмом Духа Святого» (І Кор. 6,19). Тіло святого є просякнуте Духом Святим і після смерті.
Нагадаємо, що історія нашої християнської церкви твердить, що перші храми будувались на гробі мученика, зокрема святий престол був поставлений на гробі мученика. Виходячи з цієї традиції сьогодні на основі побудови нового Храму, ставляться у престол святі мощі. Так само на Святому Престолі буває Святий Антимінс, в якому знаходяться часточки мощів християнських святих. Без Антимінса не можна служити Святу Літургію.
У нашій Церкві, православні християни мають велику повагу до Святої Параскеви, якої Мощі знаходяться у Кафедральному Соборі у Яссах ще з 19-го століття. Мощі Святої Параскеви були перевезені до Яссах у 1641 році з Константинополя господарем Васілем Лупу, який помістив їх у церкві Трьох Святителів. Пізніше, у 1889 році їх перенесли до Ясського митрополичого кафедрального собору, де вони перебувають й сьогодні.
По новому календарі день празнування Преподобної Параскеви відзначається 14-го жовтня. Преподобна Параскева, яка жила в XI столітті, з юності присвятила себе служінню Богу і стала символом християнського смирення та милосердя. На Празник Преподобної Параскеви щорічно збираються десятки тисяч паломників з усієї Румунії та з-за кордону, які бажають поклонитися її мощам і отримати благословення Господне. Преподобній Параскеві приписують чудеса та чудесні зцілення. Урочистості на честь Святої Параскеви, яка вважається покровителькою Молдови та Буковини, розпочинаються 8 жовтня і закінчуються урочистою Літургією 14-го жовтня – в день пам’яті святої Параскеви. У цей період Ясси стають центром найбільшого паломництва Румунської Православної Церкви.
Отець Радник Іван Юрча
Foto: Doxologia
