ПОКРОВА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

Описуючи це свято, св. Дмитрій Ростовський, наш український агіограф пише:

«Коли творилося всеношне служіння у день недільний, першого жовтня – у Царгороді (сьогоднішний Істанбул), у царстві Лева премудрого, у церкві Пресвятої Богородиці, котра у Влахернах – багато людей тоді стояло, о четвертій годині вночі, св. Андрей, що був Христа ради юродивий, звів свої очі горі і побачив небесну Царицю, Покровительку цілого світу, Пресвяту Богородицю що стояла в повітрі й молилася, сонячним сяючи світлом і покриваючи людей своїм омофором. Це побачивши св. Андрей сказав до учня свого, блаженного Єпифанія: чи бачиш брате Царицю і Пані всіх що молиться про цілий світ? – Він же сказав: бачу святий отче і  жахаюся». Тоді в небезпеці був грецький народ і зато зійшлись на молитву до церкви багато людей.

       Тоді сповнилось одне літургічне прохання: «За святий храм цей і за тих що з вірою і побожністю, та страхом Божим входяь до нього, Господу помолімся». Як сповнилось? – З всіх присутніх людей, лишень дві особи були достойні бачити це славне видіння. Тому що вони обидва були слов’янського роду, це свято заскіпилось серед всього слов’янського роду.

      Якщо Св. Ап. Яків напоминає нас молитись один за другого, «…бо дуже могутня молитва праведного» (Як. 5.10), та чи не є Матір Господня вища всіх праведників? У книзі Пісня Пісень читаємо прекрасне пророкування премудрого Соломона. «Хто це така, що вона виглядає немов та досвітня зоря, прекрасна як місяць, як сонце ясне?» ( П. Пісень 6,10).

      Ще в найславнішій честі бачив Пресвяту Богородицю,Св. Ап. і Єв. Іван у  видінні  на Патмосі, «…зодягнену в сонце, а під ногами її місяць, а на голові її вінок з дванадцяти зір» (Об. 12,1).

      Все богослужіння свята Покрови Богородиці зміцнює нас у вірі щодо молитви святих за нас грішних. Бажаю спогадати два біблійні приклади про силу молитви праведників за грішників.

      Мойсей молився дуже твердо за ізраїльський народ щоб не був покараний Богом за ідолослужіння, коли вони молились до золотого теляти (Вих.32,32-33).

Пророк Давид спогадує що Бог знищив був народ ізраїльський, якщо Мойсей був не молився за них.

       Сам Господь Бог говорить про Авраама що він пророк і буде молитись за  відпущення гріха царя Авімелеха, який забрав жінку його Сару (Бут. 20,1-17).

        Як нам, сьогоднішним християнам, відноситись до свята Покрови Богородиці?  На це питання знаходимо прекрасну відповідь у словах тропаря цього свята.

       «Сьогодні, благовірні люди, радісно святкуємо, осяянні Твоїм Богоматір, пришестям, і Твій споглядаючи пречистий образ, розчулено промовляємо, покрий нас  чесним Твоїм покровом і визволи нас від усякого зла, благаючи Сина Твого, Христа Бога нашого, спасти душі наші».

      Ікона цього свята є для нас славним омофором.

      Дві речі бажаю спогадати про ікону: Кожна ікона готує нас до зустрічі нашої лицем до лиця з Господом Богом. Ті які є під діянням нечистої сили (демонізовані) не можуть поклонитись іконі.

      Друга цікава річ щодо ікони є та – як  кажуть великі богослови – що був час коли люди боролись за ікони, але настав час що ікони борються за народ. Вони проливають сльози. І нашими днями, в многих містах, ікони Богородиці плачуть.

                                                   Прот. Микола Лаурук

Leave a comment