Минулими неділями ми чули у фрагментах які читалися на Апостолі ту саму тему Ап. Павла, повязана до нашої поведінки як християни у світі і також між собою, у Церкві. Нинішний фрагмент (Неділі 26-ої), у продовженню цієї теми, взятий, як і минулої неділі, із Послання до Ефесян, не дає нам ніяких практичних порад про нашу поведінку яка має доказувати нашу віру, але тільки говорить символічно про християн як світло, як сини світла, а про невірюючих як сини темряви. Зупенімся над символичним понятям світла в Святому Письмі.

            Перед нинішного фрагменту, який читався на Апостолі, находимо, у Посланню до Ефесян цей стишок: «Ви-бо були колись темрявою, тепер же ви світло в Господі,- поводьтеся як діти світла» (5,8). Не Ап. Павло є перший, який називає вірників світло. Сам Господь каже Своїм ученикам, у проповіді на горі, що: «Ви світло для світу», коли їм говорить про як мають бути Його ученики у світі; але далі Він пояснює що бути світлом означає мати відмінну поведінку: «Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла та прославляли Отця вашого що на небі» (Мт. 5,16). Видимо що наші діла є як світло тому що їх видно і через них ми можемо стати проповідниками віри в Христа, але тільки як вони світло, і так можемо прикликати до віри і таких людей які не пізнають Бога. Як це може статися, поясьнює Євангеліє від Івана, кажучи що добрі діла названні світлом є зроблені через Бога, через Його допомогу: «а хто робить за правдою, той до світла йде, щоб діла його виявились, бо зроблені в Бозі вони»  (Ін. 3,21). Тільки так ми проповідуємо свою віру через діла, тільки так ми доказуємо наші звязки з Богом. І одним стишком перед цього, Ап. Іван підкрислює що тільки добрі діла доказують що ми любимо світло: «бо кожен хто чинить зло, ненавидить світло і не йде до світла, щоб не викрилися діла його, бо вони злі» (3,20). А в іншім місці Ап. Іван дає конкретний приклад кажучи: «Хто говорить, що він пробуває в світлі, та ненавидить брата свого, той у темряві досі» (1 Ін. 2,9). І подевімся тільки на приклад нашої країни, де офіційно більше 90 відсотків хрестиян (не тільки православні), але через все те що ми видимо кожного дня коло нас або по телебачиню, можемо казати що велика частина з тих 90 відсотків є такі про яких пише Ап. Іван що тільки  говорять про себе що вони вірні, але самі себе перечать через свої діла. Бути світлом означає бути близьким найперше до Бога, а в друге до людей: «Бог є світло, і немає в Нім жодної темряви! Коли ж кажемо, що маємо спільність із Ним, а ходимо в темряві, то неправду говоримо й правди не чинимо! Коли ж ходимо в світлі, як Сам Він у світлі, то маємо спільність один із одним, і кров Ісуса Христа очищує нас від усьякого гріха» (1 Ін. 5-7).

            Повертаючись назад до ідеї що наші добрі діла як світло народжуються із нашого наближення до Бога, видемо в Євангелії від Івана, що Ісус Христос називає Сам Себе Світло, до якого прикликує і нас: «Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не буде ходити у темряві той, але матиме світло життя.» (Ін. 8,12). Те що Ісус каже в Євангелії від Матвія Своїм ученикам, що вони світло для світу, не перечить те що ми видимо тут, написане Ап. Іваном, але ці два стишки пояснюються один одного: ми світло для світу тільки як ученики Христові, тому що Він світло для світу.  І тому що знаходимося в Різдвяному пості, передивімся на пророцто Ісаї, написане більше ніж 700 років перед народження Ісуса Христа, пророцтво в якому він називає Спасителя світлом: «Народ який у темряві ходить, Світло велике побачить, і над тими хто сидить у краю тіні смерти, світло засяє над ними! Ти помножиш народ цей (і це сталося через проповідь апостолів за межами Палестини), Ти збільшиш йому радість. Вони перед лицем Твоїм будуть радіти» (9,1-2), а далі «Бо Дитя народиться нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім’я Йому (назви які ми чуємо в стишках співу З нами Бог, на Великому Повечір’ї): Дивний порадник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру» (9,5). Дуже цікаво запам’ятати що ім’я пророка Ісаї, який дав найголовні пророцтва про народження Месії, має зараз все таке значення як ім’я Ісуса: Ісая означає спасіння від Бога, а Ісус – Бог є спасіння.

            Нинішний Апостол називає світлом не тільки добрі діла але і мудрість, тому що мудрість також нас веде до добрих вчинків: «не будьте нерозумні, але розумійте що є воля Господня» (Ефес. 5,17), а брак мудрости веде нас до темряви: «вони потьмарені в розумі, відчужені від життя Божого через їхнє неуцтво і закамянілість своїх сердець» (4,18).             Ці нинішні поняття світла: як добрі діла і як мудрість яка нам допомогає пізнавати що є добро і як його робити, помагають нам розуміти слова Ісуса Христа: «Будьте ж мудрі, як змії, і невинні, як голуби».

от. Вікарій Маріус М. Лаурук