Стало вже доброю традицією на початку весни відзначати Міжнародний жіночий день, який нагадує нам, що світ одвіку тримається жіночою любов’ю. Жінка в усіх своїх іпостасях — матері, дружини, бабусі, тещчі, доньки, сестри, коханої — дорога нам як вінець творіння, джерело життя, берегиня родинного вогнища, затишку і злагоди, продовжувач роду людського.

Міжнародний жіночий день — це чудова нагода вкотре подякувати жінкам за їхню любов, ніжність, турботу та стійкість. Це день, коли ми вшановуємо їхній внесок у життя суспільства, їхню силу та незламність. У цей день ми віддаємо безмежну шану і повагу нашим дружинам, сестрам, дочкам, бабусям, та, не востаннє, нашим матерям.

Ісус поважав і любив Свою Матіньку та наводив її як приклад для наших матерів. На прохання Своєї Матері (Пресвятої Богородиці, Діви Марії) Ісус Христос здійснив перше чудо у Кані Галилейській, перетворивши воду на вино. (Йоан 2). Через перше чудо у Кані підтверджує Христос, що і нам потрібно слухати свою маму.  Ісус перед смертю на Хресті доручив Святому Іоану Богослову опікуватися своєю матір’ю.

Мама — це найдорожча людина, яка дарує життя, безумовну любов, турботу та розуміння. Вона — наш перший вчитель, що зігріває теплом, дарує спокій та підтримує протягом усього життя. Мама найкраще за всіх відчуває і розуміє нас. Мама – перше слово в житті практично кожної людини. Існує велика кількість пісень та творів, що оспівують материнську любов, однією з найкращих будучи «Пісня про рушник» (Рідна мати моя).

Але слід не забувати, що мама-християнка є ангелом-хоронителем для своєї дитини. Можна стверджувати, що вона є першим священником для своєї дитини, оскільки навчає її як молитися та любити Бога. Мама є та яка допомагає дитині дотримуватися трьох головних християнських чеснот: віри, надії та любові. Мама-християнка має тверду віру.

Отець Клеопа стверджував, що материнська молитва за дитину має особливу незрівняну силу. Добра мама всю свою надію покладає на Отця Небесного, будучи переконана, що навіть те, що неможливе у людей, через Божу поміч, може стати можливим. Цю велику чесноту мама передає своїм діточкам, навчаючи їх ніколи не втрачати надію у Бога.

Пригадаймо дитячі роки, коли наприклад, вдаривши пальчик ми бігли до мами поскаржитися, а вона промовляла: „дай твій пальчик, щоб мати поцілувала та боління перейде”. І так і було. Тому ми віримо у слова мамини. Мамині слова — це спокій і впевненість у тому, що все буде добре. Але найбільша чеснота, яку нас мати навчає це любов: любов до Бога,ближнього та природи.

Скільки разів ми промовляємо «МАМА», відразу ж любов переповнює наші серця. Для дитини мама – всесвіт, для юнака мама – рідний край, для дорослої людини мама – батьківська хата, а для нас всіх, мама є образом любові.

Всі ці три чесноти яким мати навчає нас: віра, надія і любов є вічними. Якщо ці чесноти не вмирають, то ні наша мама ніколи не вмирає. І навіть якщо наша мати покинула цей світ, вона вічно житиме у наших серцях. Її повчальні слова, її молитви та любов ніколи не забудемо! Низький уклін всім жінкам — матерям, дружинам, бабусям, донькам, сестрам, тещам!

отець-радник д-р Іван Юрча