Вербна неділя – це остання неділя перед Великоднем. Її ще називають «Квітною» або «Шутковою». На цю неділю припадає одне з найбільших християнських свят –  славний в’їзд Ісуса Христа до Єрусалиму. Євангельський опис цієї події розповідає, що мешканці Єрусалиму урочисто зустрічали Ісуса, який в’їжджав до їхнього міста, стелячи перед ним свій одяг і пальмове гілля. Звідси походить звичай вшановувати це свято освяченням пальмового, а у нашій традиції – вербового гілля. У юдеїв і давніх римлян пальмова гілка була символом перемоги, тому її несли в руках під час переможних походів. Вербова гілка, відповідно до текстів українського «Требника», зветься символом воскресіння, а як народний символ українців, верба символізує чистоту.

Отже, у Вербну неділю українці традиційно святять у церкві вербові гілки.  Вірять в народі, що кому попадеться найбільша посвячена вербова гілка – той буде щасливий протягом цілого року. При виході з церкви у Квітну неділю люди легко вдаряють один одного вербою, кажучи: «Верба б’є, не я б’ю, від нині за тиждень Великдень!». Так, вдаряючи одне одного вербою, люди нагадували собі, що за кілька днів буде велике свято  Воскресіння. Українці вірили в те, що, торкаючись своїх рідних і близьких освяченим вербовим гіллям, у такий спосіб відганяють від них все зло, що може спіткати їх впродовж цілого року.

У Квітну неділю подекуди господарі, повертаючись з церкви, відразу ж садили на городі гілку свяченої верби, «щоб росла Богові на славу, а нам, людям, на вжиток». Решта галузок несли додому і ставили за образами. До освяченої у церкві верби люди ставилися дуже шанобливо, її зберігали впродовж цілого року. Здавна існує переконання, що не можна викидати освячену вербу, навіть найменші гілочки треба лише спалювати.

Свяченій вербі приписувалася магічна сила. Нею господарі виганяли на весні перший раз худобу на пасовисько, – «щоб нечисть не чіплялася до тварин». Більше того, гілля свяченої верби викидали на двір під час граду, – «щоб град зупинився». З посвяченою вербою господар обходив своє обійстя, щоб відігнати нечисту силу. Також вербі надавалось велике значення у народній медицині. Коли хворіли люди або тварини, варили свячену вербу разом з цілющими травами. Цим настоєм напували хворих, вірячи, що це допоможе їм швидше одужати.  

Квітна неділя – як остання неділя Великого посту, вирізнялася особливо урочистим святкуванням, адже вона була вже передвісником близького Великодня – дня радості, оновлення і перемоги Життя, перемоги Світла над темрявою.

проф. Емілія Кодря