«Псалмами й піснями та співом духовним вшануймо Пророка від пророка, плід з неплідної, найбільшого між усіма народженими з жінок, громадянина пустині, славного Івана, промовляючи до нього: Хрестителю Спаса і Предтече, що маєш сміливість задля твого святого народження! Умоляй Христа, щоб дав світові мир і душам нашим велику милість.» Цими словами одного співу вечірні починаємо празнувати різдво Пророка, Предтечі і Хрестителя Івана. І всі співи богослужінь цього свята нагадують нам про його чудове народження, але також пов’язують, так як і нам придставленно Євангелистом Луком, народження Предтечі до народження Того перед Яким він мав народитися і приготувати Йому дорогу.

Тому, аж ми кажемо за Спасителя що Він –  Слово, співи називають Івана Хрестителя Голосом Слова, тому що і народився перед Ним але і проповідував перед Нього, приготовлюючи людей до наближення Царства: «Сьогодні Голос Слова розв’язує язик батька, що занімів був задля невірства; він проображає багатодітність Церкви та й розриває узи материнської неплідности. Наближається світильник Світла, зоря сповіщає прихід Сонця правди, для збудування і спасіння душ наших».

            Все на вечірні цього празника співи пов’язували і порівнювали народження Предтечі і Спасителя: «Єлисавета зачала Предтечу благодаті, а Діва – Господа слави. Обидві матері вітали одна одну, а немовлятко Єлисавети здригнулось у лоні, слуга ж бо звеличував Владику.» І теж на вечірні, один спів прикликує нас брати приклад Єлисавети у її прославлення Богородиці: «Погляньмо на Єлисавету, яка до Марії промовляє: Звідкіля мені це, що прийшла до мене Мати Господа мого? Ти Царя носиш, а я воїна; ти Законодавця, а я законослужителя; ти Слово, а я Голос, що проповідує царство небесне.» – ми всі прикликані брати приклад Єлисавети, якої слова похвальні і молитовні до Богородиці ми повторюємо кожного дня у головній молитві присвячені Богородиці.

             Через життя до якого Бог вибрав Св. Івана, останій із пророків відрізнається від інших не тільки тим що Він говорив про Спасителя якраз перед Його проповідування, але і своїм строгим життям, яке йому було приписано ще ангелом який явився Захарії. Через це строге життя присвячене Богові він многими був названий ангелом в тілі чоловіка (тому, на приклад, в многих іконах він розписаний маючи крила), або той чоловік який наблизився найбільше до чинів ангелських: «Сьогодні Єлисавета радісно народжує останнього з пророків: начало апостолів, земного ангела і небесного чоловіка, Голос Слова, воїна і Предтечу Христового.»

oт. Маріус М. Лаурук